![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Пригоди відчайдушної студентки
Oct. 1st, 2013 12:54 amПіднялася о 05.30, вийшла з дому о 06.10, бо боялася запізнитись. До автовокзалу їхати ж треба з пересадками, а до більш-менш непоганої зупинки треба чимчикувати приблизно 10 хвилин. Навколо все спить. Тиша, ніяких людей і машин, ще досить темно. У вухах бринить жвава пісенька, на плечах товстенький рюкзак, у руках килимок. І тут стається щось із розряду unbelievable - за 200 метрів від зупинки рветься черевик ! Телефон починає працювати на повну, адже треба розбудити батьків, щоб хтось швидко вийшов назустріч з іншим взуттям, бо ж час тікає. Та де там ! Всі сплять, телефони розриваються, але їх ніхто не чує. Страшне роздратування і хвилева паніка. Доводиться супершвидко шкандибати тим подертим черевиком додому.
Десь ззаду їде таксівка - хоч щось іще є на цій вулиці. Подумки хочеться, щоб водій спинився, але що тоді..Та ну! І тут стається щось із розряду unbelievable - водій сам зупиняється і пропонує підвезти. У такій ситуації досить мудрим було рішення погодитись. Чоловік називає своє ім'я, зав'язується розмова. І тут стається щось із розряду unbelievable - він пропонує підвезти не "кілька метрів", а аж до самого дому, а там вже почекати 5 хвилин поки проходитиме процес перевзування, ну а тоді відвезти назад до зупинки, бо до автовокзалу їхати ж треба з пересадками, бо боялася запізнитись. Пан Богдан їде досить швидко, аби не втрачати часу. І тут стається щось із розряду unbelievable - він вирішує підвезти не до більш-менш непоганої зупинки, а до цілком нормальної зупинки, яка приблизно за 2 км від іншої. Водій підтримує розмову, пробує жартувати, хоч у нього і вельми сонне обличчя та втомлений вигляд, заперечує, щоб до нього зверталися на "ви". По дорозі автівку зупиняють дві вкрай сп'янілі панянки, домовляються, що коли він повертатиметься, то відвезе їх додому, отже, ще матиме заробіток до того моменту, поки не дістанеться свого власного дому. Автівка знову рушає. І от ота омріяна зупинка. Водій дає свій контактний телефон на випадок, якщо знову знадобиться таксі, а також кілька візитівок, бажає щасливої дороги, і не взявши ні копійки, повертається назад.
Десь ззаду їде таксівка - хоч щось іще є на цій вулиці. Подумки хочеться, щоб водій спинився, але що тоді..Та ну! І тут стається щось із розряду unbelievable - водій сам зупиняється і пропонує підвезти. У такій ситуації досить мудрим було рішення погодитись. Чоловік називає своє ім'я, зав'язується розмова. І тут стається щось із розряду unbelievable - він пропонує підвезти не "кілька метрів", а аж до самого дому, а там вже почекати 5 хвилин поки проходитиме процес перевзування, ну а тоді відвезти назад до зупинки, бо до автовокзалу їхати ж треба з пересадками, бо боялася запізнитись. Пан Богдан їде досить швидко, аби не втрачати часу. І тут стається щось із розряду unbelievable - він вирішує підвезти не до більш-менш непоганої зупинки, а до цілком нормальної зупинки, яка приблизно за 2 км від іншої. Водій підтримує розмову, пробує жартувати, хоч у нього і вельми сонне обличчя та втомлений вигляд, заперечує, щоб до нього зверталися на "ви". По дорозі автівку зупиняють дві вкрай сп'янілі панянки, домовляються, що коли він повертатиметься, то відвезе їх додому, отже, ще матиме заробіток до того моменту, поки не дістанеться свого власного дому. Автівка знову рушає. І от ота омріяна зупинка. Водій дає свій контактний телефон на випадок, якщо знову знадобиться таксі, а також кілька візитівок, бажає щасливої дороги, і не взявши ні копійки, повертається назад.
