Я не думала, що про це можна думати.

прокинулась сьогодні від того, що по животі, по ногах, по руках тупцявся собака. він хотів бавитися, тому не міг лежати спокійно.
обцілував мені руки, шию до лоскіток, від чого мнявкала, пищала та ховала голову під ковдру.
висновок: я обожнюю своє пухнасте чудо :)! та й загалом собаки - то моя давня пристрасть.

хочеться, щоб сьогоднішній день та наступні були хорошими і багатими на чудові емоції не лише у мене, а й у всіх навколо. нехай усе буде добре!

ееех. ми з відьмами так напрацювалися. доробити останні акорди.
але ці дівки - це щось таке теееепле. добре, що вони в мене є, а я уних :)

а десь далеко нас чекає затишна автентична хатина з вишивками, з пічкою, з лавами та столами, із співами.
душа бажає лагідності та спокою, а також порцію сили, віри та натхнення.

Зайшла зрання до батьків. Вони собі солодко сплять, ковдра вкрита теплим пледом. А от між ними ще більш солодко спить наш собака, вмостившись на пледі. Я посміхнулась, і почимчикувала далі.

Хочу дуже добре запам'ятати цей момент.