Я не думала, що про це можна думати.

Хочу трохи поскиглити.

Усю зиму я проходила здорова-здоровісінька. Вдома були хворі усі, окрім мене, яка з дитинства славилася хворобливістю ("це все тому, що ти не їси цибулі"! - неодноразово чую я). Навесні намочила ноги у гірській річці, прокинулась у наметі серед засніженого лісу, і теж нічого мені не сталося.Встигла безліч разів намокнути під дощем та замерзнути. І от тепер настав теплющий травень. Люди гамцяють морозиво, попивають фреші, ходять у легенькому одязі, а я ... А я справжня hot girl із закладеним носом, яку часом кидає в холод і кахикання. Мабуть, жити часом по-дивацькому- це моя фішка.

А ще знову роздумую про зір. Якесь внутрішнє небажання плентатися до офтальмогола, а у глбиині душі відчуваю, що, мабуть, таки треба... Аяяяй. Погладьте мене по голівці.

P.S. Усьо, важливі мені слова - мотивація, наполегливість, терпіння.

надибала малюнок з Вирію. мій стайл вельми схожий :)

березОвим прутом треба гнати геть викладачів, які абсолютно байдужі до своїх обов'язків, викладають нудно, з використанням застарілих методів та інформації, вбиваючи будь-яку цікавість до предмету. відкрили б шлях молодим ентузіастам та інтелектуалам, не думаю. що ніхто не хотів би зайнятися викладанням.


до речі, чомусь багатьом дівчатам на потоці в голові виключно всякі лямури. ну от дивишся на них, і видається, що ця людина сама не знає що робить у тому університеті.
їхнє екіпірування зазвичай таке: кілограм косметики, височенні підбори, виблискуючий, як ялинка, одяг, каталог з косметичними товарами, багато шоколадних цукерок або ж домашніх пляцків (сирники, завиванці, медівники вміло розкладені на серветочках), відсутність мудрих книг. зазвичай від них можна почути гучний регіт в стилі "ги-ги-ги" або детальний звіт про побачення чи про певного хлопця. часто вони не знають відповідей на елементарні профільні запитання, зате легко можуть навести кілька солоденьких цитат із підписки в соціалці у стилі "Он такой прєкрасний. Он мой прінц, а я єво прінцеса".

звісно, що хлопці - це прекрасно, але ж світ лише на них не зупинився :) але як там співав колись гурт Соколи: "Усі ми прагнемо любові" :)))