Я не думала, що про це можна думати.

Хочу трохи поскиглити.

Усю зиму я проходила здорова-здоровісінька. Вдома були хворі усі, окрім мене, яка з дитинства славилася хворобливістю ("це все тому, що ти не їси цибулі"! - неодноразово чую я). Навесні намочила ноги у гірській річці, прокинулась у наметі серед засніженого лісу, і теж нічого мені не сталося.Встигла безліч разів намокнути під дощем та замерзнути. І от тепер настав теплющий травень. Люди гамцяють морозиво, попивають фреші, ходять у легенькому одязі, а я ... А я справжня hot girl із закладеним носом, яку часом кидає в холод і кахикання. Мабуть, жити часом по-дивацькому- це моя фішка.

А ще знову роздумую про зір. Якесь внутрішнє небажання плентатися до офтальмогола, а у глбиині душі відчуваю, що, мабуть, таки треба... Аяяяй. Погладьте мене по голівці.

P.S. Усьо, важливі мені слова - мотивація, наполегливість, терпіння.

пост буде цілком буденним. тю!  а шо? я ж колекціоную спогади та емоції :)

за сьогодні чимало всього встиглося:

- піти на навчання, забувши при цьому усі зошити, велетенський бльокнот та пенал %)

- допомогти iskrunka , яка є великою молодчиною, у майстер-класі із виготовлення ляльок-мотанок для неповносправної молоді. щось геть новеньке і хвилююче, хоч і мої ручки не надто умілі до хендмейду :)

- потрясти із певних людей грошенят. особливо запам'яталась бородата мармизка  nazar87, від якої віяло щастям, що є файно.

- на одному із занять поплентатися на екскурсію у художній музей. мушу визнати, що там було цікаво і надихаюче. ще б пак, виставлено ж було експонати емансипованої жінки.

- більшу половину дня провести у вишиванці, а потім перетворити аудиторію на гардеробну.

-  мати специфічне заняття до 19.30. у зв'язку із тим, що нинька свято, в  універі було досить порожньо, тож поки ми трохи реготали із агітаційних віршиків Павличка, якийсь "добрий" охоронець закрив мою групу разом із викладачем у холоднючій аудиторії. добрих 15хв. ми видзвонювали всіх і вся, аби хтось таки звякнув тим охорнцям на т. зв. рецепшин та доповів про наше становище.

але вподобала інтимний віршик того ж таки Павличка:

***
Найдовша з усіх доріг –
Дорога твого приходу.
Найбільша з усіх таємниць –
Таємниця твого обличчя.

Ми прощаємося на день,
Ніби розходимось на віки.
І твій слід на моєму серці
Поглиблюють кожні очі.

шкода, що не вийшло поскайпувати із важливого питання, зате абсолютним неочікуванчиком вийшло дещо інше.

вже перевірено, що запаху горілих дрів не так просто позбутися.
пригадується фраза: " Ви що туди цеглу поклали?!" утаємничені зрозуміють.
не надто позитивне повідомлення подруги: "Шено біля універу бачила польський злотий за 4 грн. Пі"
так-так. не зовсім стабільне економічне становище. але сьогодні у мене рожеві окуляри.
також космічне бажання добра для всіх у цьому світі.

день під егідою ДахиБрахи та Йорого Клоца. мрії про літо і те, як я буду таньчИти босими нозями по теплій траві. 

березОвим прутом треба гнати геть викладачів, які абсолютно байдужі до своїх обов'язків, викладають нудно, з використанням застарілих методів та інформації, вбиваючи будь-яку цікавість до предмету. відкрили б шлях молодим ентузіастам та інтелектуалам, не думаю. що ніхто не хотів би зайнятися викладанням.


до речі, чомусь багатьом дівчатам на потоці в голові виключно всякі лямури. ну от дивишся на них, і видається, що ця людина сама не знає що робить у тому університеті.
їхнє екіпірування зазвичай таке: кілограм косметики, височенні підбори, виблискуючий, як ялинка, одяг, каталог з косметичними товарами, багато шоколадних цукерок або ж домашніх пляцків (сирники, завиванці, медівники вміло розкладені на серветочках), відсутність мудрих книг. зазвичай від них можна почути гучний регіт в стилі "ги-ги-ги" або детальний звіт про побачення чи про певного хлопця. часто вони не знають відповідей на елементарні профільні запитання, зате легко можуть навести кілька солоденьких цитат із підписки в соціалці у стилі "Он такой прєкрасний. Он мой прінц, а я єво прінцеса".

звісно, що хлопці - це прекрасно, але ж світ лише на них не зупинився :) але як там співав колись гурт Соколи: "Усі ми прагнемо любові" :)))