Я не думала, що про це можна думати.

кусаю губи, глибоко дихаю, тільки щоб не плакати, не розклеюватися. переглядати новини стає так боляче...

не розумію, навіщо писати в соцмережі на стіні отій нещасній вимученій людині якусь смердючу гидоту, доводити комусь свою думку, втішатися. та це ви насправді давним-давно мертві !!! відчуваю страшну образу. не можу словами передати усе те, що кипить в мені, не формулюється ніяк !

мене лякають усі ці тварюки, монстри, нечисть навколо. це взагалі люди? у них є серце?

Сплін і Я.
разом ми все переживемо