перший пост про Пласт

треба ж було колись написати про це за стільки часу існування мого ЖЖ з усіма його періодами видаляння-відновлювання:)
ото мала сьогодні коротеньку розмову, яка стала поштовхом до викладу думок.

ото мені пощастило з тим, що зуміла якось себе вберегти від пластового фанатизму :) з віком все більше вмикається здоровий пофігізм стосовно певних речей. наприклад, мене абсолютно не гризе кількість не відвіданих мною акцій, надто не хвилююся рівнем своєї популярності у пластових колах. були і поразки, були і досягнення, але сприймається це все спокійно :)
та й нема коли фанатизуватись, моє житейське самозавантаження працює на повну :)

у нас із Пластом цілковите взаємодоповнення: він мені стабільно щось віддає, а я - йому. і нам так комфортно. без заморочок (простіть на слові) і ажіотажу :)


P.S. і далі не вантажить зображень. все. буде у мене true щоденник. до речі, говорили ми на одному занятті, що в принципі будь-яка людина, яка веде щоденник, десь глибоко у підсвідомості сподівається, що хтось таки прочитає її записи (!),  і їй стане легше, краще і взагалі. текст, який пише людина, уже сам по собі апелює до якогось читача, він спрямований на нього.
тому можна спокійно собі вести отой ЖЖ і мати чудове пояснення чому :)