martuska_boo | Ч і Ж

Поверталася домів зла і надута, як сич. Чогось багато накипіло. Іду, вуха розриваються від ляпісів, в голові купа матюків, які страшенно хочеться викрикувати. У думках уявляю, як товчу усіх тих сволот, через яких у країні робиться щось страшне. І постійно дратує думка про тупаків університетських, які плетуть повню ахінею, регочуть, як стадо коней в агонії, і тільки і думають про тусовки, бухло, наркоклуби. Це все не вигадки. І тааак чогось знервувала та згадка.
А ще та дурна новина про вугілля, яке доведеться у москалів купувати, попри те, що його мають ще й ПЕВНІ країни..
У той момент я була злюща на всіх людей, на себе, на все.
І тут, коли вже опиняюся вдома, дзвінок звідкись за купу кілометрів від Ю. І голос такий схвильований з нотками роздратованості, яка буває у напружені моменти. Курча, я ж забула стандартно повідомити, коли опинюся вдома. Мені ж доводиться інколи йти темними вулицями, чути крики гопоти і т. д., і домовилися ж, що буду писати чи дзвонити.
І в той момент якось мене перемкнуло. Вся агресія, всі брудні слова плавно почали губитися. Почувалася школяркою. Та й слів якось стало мало.
Я чула просто схвильований голос і шум холодного вітру.
Отаке. Аж записати захотілося.